Ваговий бункер як термінал-перевантажувач зерна

Ваговий бункер як термінал-перевантажувач зерна

Агробізнес – це один із найважливіших напрямів української економіки. Україну історично називають «житницею Європи», оскільки тут зосереджено близько 25% світових чорноземів, відомих високим рівнем родючості. Основний експортний товар – це зерно. Так як в нашій країні немає у великій кількості нових сучасних заводів з виготовлення кінцевої продукції (та й не має відповідно квот на продаж готової продукції), український аграрій змушений орієнтуватись винятково на експорт зерна. Його, зазвичай, вивозили морським шляхом. 

24.02.2022 року на територію України вторглися війська Російської Федерації, розпочалася війна. Станом на сьогодні, наші порти заблоковані. Україною активно велися перемовини «безпечного» вивозу зерна Чорним морем країною-посередником – Туреччиною, але вартість послуги «безпечного» перевезення зерна для українського виробника є занадто великою. Вона складає більше 20% вартості міжнародної угоди «купівлі-продажу». Як знайти альтернативний шлях експорту українського зерна? Можливо, вивозити зерно фурами автомобільним шляхом, але це не тільки дуже дорого, а й складно, тому що в Україні в наслідок розгромлення нафтопереробних заводів спостерігається паливна криза.

Альтернативою портів й автомобільних шляхів виступає залізниця. Таким чином, ми, наприклад, через Польщу можемо потрапити до портів Балтійського моря. На перший погляд, що може бути простіше? Держава створює пільгові перевезення для аграріїв товарними вагонами, ми якось експортуємо з затримкою зерно, маємо надходження податків до бюджету, підтримуємо наших аграріїв. Але різна ширина залізничної колії унеможливлює пряме транспортне сполучення між країнами.  

Для транспортування зерна залізницею треба вирішити наступні питання:

• збільшити на прикордонних шляхах кількість стаціонарних терміналів перевантаження;
• вирішити проблему точного завантаження зерна через термінал;
• побудувати хаб «автомобільна дорога-термінал перевантаження»;
• зважувати з хабу вивантажене зерно до вагона;
• будувати мобільні термінали перевантаження.

Розглянемо структурну схему транспортування зерна залізницею до іноземних портів (Рис. 1).

Рисунок 1 – Структурна схема транспортування на експорт зерна залізницею

Із рисунка бачимо, що зерно доставляється від аграрієв до залізничного елеватору (зерновий хаб), а потім завантажується до вагонів й транспортується залізницею нашої країни до пункту перевантаження зерна (зерновий термінал), де перевантажується у вагони іноземної залізниці (узгодження ширин колій).

Саме у цьому зерновому терміналі відбувається перевантаження й переважування зерна. Далі зерно потрапляє у порт, де завантажується у баржі й водним шляхом прямує до кінцевого постачальника.

ТОВ НВФ “Сведа, Лтд” пропонує в якості одного із способів узгодження ширин залізниць високопродуктивний термінал-перевантажувач зерна типу “вагон-вагон” (рис. 2), який складається лише з бункерних ваг, механізму подачі зерна (сторонній виробник) та вагонів:

Рисунок 2- Приклад терміналу-перевантажувачу зерна типу «вагон-вагон»

• клас точності ваг за ДСТУ OIMLR 107-1:2015;
• просте налаштування та калібрування;
• мають посилену конструкцію вагового бункеру;
• відповідають вимогам Технічного регламенту;
• забезпечують цілодобовий безперервний режим роботи;
• надійні вузли та комплектуючі європейської якості.

Для вимірювання та обробки сигналів, що надходять з тензорезисторних датчиків, а також управління виконавчими механізмами в складі електронних бункерних ваг наша фірма виробляє процесор ваговий ПВ-310 та процесор ваговий ПВ-310i.  

Фірмою «Сведа, Лтд» розроблений принципово новий ваговий процесор ПВ-310i з розширеними технічними можливостями, в порівнянні з процесором ваговим ПВ-310, сучасними інтерфейсами та багатофункціональним програмним забезпеченням.    

Його переваги:

• перший канал передачі даних по інтерфейсу RS-485 (протокол ModBus у базовій комплектації), другий канал – RS-485 (опція), Ethernet (опція), Profibus (опція), GPRS (опція),

• широкий температурний діапазон роботи (від -10 до + 50°С) і промислове виконання (IP65);

• цифрова фільтрація вхідного сигналу;
• годинник реального часу, облік, зберігання та реєстрація журналу подій і підсумків;
• вбудовані тести і індикація аварійних ситуацій і помилок;
• віддалене оновлення програмного забезпечення;
• простий, зрозумілий і доброзичливий інтерфейс з усього 4-ма кнопками керування;
• контроль положення виконавчих механізмів за зовнішніми дискретними сигналами;
• просте калібрування приладу як зразковими гирями, так і за РКП тензодатчиків;
• підтримка заданої продуктивності пропуску матеріалу.

Різниця між процесорами ваговими ПВ-310 та ПВ-310i

За додатковим замовленням бункерні ваги СВЕДА ВБА можуть комплектуватися виносним табло ТВ-330 (комплектується з ПВ-310):

– дозволяє дистанційно керувати бункерними вагами;

– безперервно відображається значення маси порції матеріалу і маса зважуємих матеріалів зростаючим підсумком;

– відстань роботи до 1000 м;

– дистанційне оновлення ПЗ;

–  підключення до локальної комп’ютерної мережі підприємства (протокол ModBus).

Табло виносне ТВ-330

Фахівці фірми забезпечують повний цикл робіт: виробництво, доставка, шеф-монтаж, налаштування, введення в експлуатацію, гарантійне і подальше технічне обслуговування ваг.

Фірма «Сведа, Лтд» займаєтсья не тільки виробництвом стандартних моделей ваг та дозаторів, а й також вирішує нестандартні задачі зважування та дозування. Ми постійно працюємо над підвищенням якості та надійності нашої продукції!